- мурчати
- мурчиш, -чит, Вр.Муркотіти. Безперестанно видавати звуки "мур-мур".
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
мурчати
Смотреть что такое "мурчати" в других словарях:
мурчати — чу/, чи/ш, недок. 1) неперех. Те саме, що муркотати 1). 2) перех. і без додатка, перен., розм. Те саме, що мурмотати 1) … Український тлумачний словник
мурчати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
мручати — мурчати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
замурчати — чу/, чи/ш, док. перех. і неперех. 1) Почати мурчати (про котів і т. ін.). 2) перех. Забурмотати що небудь нерозбірливе (про людей) … Український тлумачний словник
маручати — чу/, чи/ш, недок., зах. Мурчати … Український тлумачний словник
мирчати — чу/, чи/ш, недок., зах. Мурчати … Український тлумачний словник
мурчання — я, с. Дія за знач. мурчати … Український тлумачний словник
помурчати — чу/, чи/ш, док. Мурчати якийсь час … Український тлумачний словник
промурчати — чу/, чи/ш, перех. і неперех. Док. до мурчати … Український тлумачний словник
бурмотати — бурмотіти (говорити тихо й невиразно, нерозбірливо), буркота[і]ти, бурчати, мимрити, харамаркати; мурмота[і]ти, муркота[і]ти, мурчати, буркати, буркнути, миркати, миркнути, муркати, муркнути, мугикати, мугикнути; буб(о)ніти, бубота[і]ти… … Словник синонімів української мови
